1. Словник української мови у 20 томах

ранник

РА́ННИК, а, ч.

Різновид багаторічних трав'яних та декоративних рослин з дрібними квітками, зібраними у волоть на верхівці стебла.

Дід пам'ятав, як його одного разу, ще замолоду, побито... Дак тоді гоїв його Гарасим Савчук – ото був превеликий знахар! Зараз до ран ранника поприкладав, .. ну й за тиждень він здоровий був, – от що! (Б. Грінченко);

Ліки Марка Григоровича – синій ранник і якась пахуча липка мазь – робили своє діло (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранник — ра́нник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ранник — -а, ч. Рід багаторічних трав'яних і декоративних рослин із дрібними квітками, зібраними у волоть на верхівці стебла. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ранник — I. ПОДОРО́ЖНИК (трав'яниста лікарська рослина), БА́БКА діал., РА́ННИК діал., ПОРІ́ЗНИК діал., ПОРА́ННИК діал., ПРИДОРО́ЖНИК діал. Широколистий подорожник й оксамитовий шпориш наче силкувались вкрить всю дорогу (І. Словник синонімів української мови
  4. ранник — Ра́нник, -ку, -кові (росл.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ранник — РА́ННИК, а, ч. (Scrophularia L.). Рід багаторічних трав’яних та декоративних рослин з дрібними квітками, зібраними у волоть на верхівці стебла. Словник української мови в 11 томах
  6. ранник — Ранник, -ку ж. раст. a) Lysimachia vulgaris L. ЗЮЗО. І. 127; б) Paris quadrifolia L. ЗЮЗО. І. 130; в) Plantago major L. ЗЮЗО. І. 131; г) Scrophularia aquation L. ЗЮЗО. I. 135; д) Vincetoxicum officinale L. ЗЮЗО. І. 141; е) иногда — Convallaria majalis L. Словник української мови Грінченка