1. Словник української мови у 20 томах

рант

РАНТ, а, ч.

Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою.

Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (прислів'я);

Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рант — рант іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. рант — -а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з'єднуючи верх взуття з підошвою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рант — Облямівка Словник чужослів Павло Штепа
  4. рант — РАНТ, а, ч. Вузенька смужка шкіри, яка пришивається, з’єднуючи верх взуття з підошвою. Ні до чобота закаблук, ні до черевика рант (Укр.. присл.., 1955, 232); Хлопці винесли чоботи. Нові, з дрібним рантом (Кучер, Трудна любов, 1960, 264). Словник української мови в 11 томах
  5. рант — Рант, -ту м. Рантъ. Чоботи під рант. Вас. 162. Чоботи пошиті до ранту. Прил. у. Словник української мови Грінченка