1. Словник української мови у 20 томах

ратиця

РА́ТИЦЯ, і, ж.

Рогове утворення в кінці ніг великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається з двох окремих частин.

Воли завзятіше захитали рогами .. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище (З. Тулуб);

Морозне повітря наповнилось костяним шумом тисяч оленячих ратиць (В. Гжицький);

// Уживається як лайливе слово по відношенню до людини.

– Тимочку, а ти не заявиш на мене? – Цить, ратиця коров'яча! Ні ти, ні я нічого не знаємо (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ратиця — ра́тиця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ратиця — [ратиец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
  3. ратиця — -і, ж. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. || Уживається як лайливе слово стосовно до людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ратиця — ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в кому. Хто-небудь зовсім не має музичного слуху. Терезці стало соромно: адже вона іноді глумилася з Бучка, з його арій, нагадуючи майстрові, що йому на вухо ведмідь наступив (М. Фразеологічний словник української мови
  5. ратиця — КОПИ́ТО (рогове утворення в кінці ніг коней, ослів тощо), КОПИ́Т, РА́ТИЦЯ, РА́КОТИЦЯ діал. (рогове утворення на ногах великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, верблюдів, оленів тощо, яке складається з двох окремих частин). Словник синонімів української мови
  6. ратиця — Ра́тиця, -ці, -цею; -тиці, -тиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ратиця — РА́ТИЦЯ, і, ж. Рогове утворення в кінці ніг деяких ссавців; копито. Воли завзятіше захитали рогами.. і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище (Тулуб, Людолови, І, 1957, 387)... Словник української мови в 11 томах