раґеля
РАҐЕ́ЛЯ, і, ж., діал.
Сітка для ловіння раків.
– Ну от, стара, щоб не журились дома, Приніс чимало .. пліток, щук. В раґелю торбу кинувши на сома, Зігнувшись, в хату входить поліщук (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me