рвія
РВІ́Я, ї, ж.
Те саме, що ре́вність 2.
Невиразна, пекуча рвія обурила серце її (Л. Яновська);
Я не цілком твій – зве мене Життя нове і інші мрії; Від них мене не відітне Ні ласки пал, ні муки рвії (М. Старицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рвія — рві́я іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- рвія — -ї, ж., рідко. Те саме, що ревність 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- рвія — РВІ́Я, ї, ж., рідко. Те саме, що ре́вність 2. Невиразна, пекуча рвія обурила серце її (Л. Янов., І, 1959, 244); Я не цілком твій — зве мене Життя нове і інші мрії; Від них мене не відітне Ні ласки пал, ні муки рвії (Стар., Вибр., 1959, 17). Словник української мови в 11 томах