реактор

РЕА́КТОР, а, ч.

1. ел. Потужна котушка індуктивності для обмеження струмів короткого замикання і підтримування напруги у високовольтних установках.

* Образно. Наш квапливий крок стає все ширшим, швидшим, і ми з вами щораз повинні бачити все далі й далі. Бо час міняється, бо в реакторі сучасної перенапруги інакшою стає й душа народу (з газ.).

2. хім. Апарат для проведення хімічних реакцій при певних температурах і тисках.

Процеси полімеризації при добуванні полімерів проводяться в реакторах безперервної дії (з навч. літ.);

Хімічний реактор.

3. фіз. Установка, де відбувається керована ланцюгова ядерна реакція поділу атомних ядер.

Радіаційні зміни в речовині треба враховувати при проектуванні й експлуатації реакторів (з наук.-попул. літ.).

△ (1) А́томний (я́дерний) реа́ктор – те саме, що реа́ктор 3.

На існуючих атомних реакторах регулюючі й запобіжні пристрої працюють з датчиками, встановленими нерухомо (з наук.-попул. літ.);

На практиці ланцюгову реакцію поділу урану використовують у так званих ядерних реакторах (з наук. літ.);

(2) Кипля́чий реа́ктор – ядерний реактор, активна зона якого охолоджується киплячим теплоносієм (звичайно водою).

Киплячим ядерним реактором є такий, у якому пароводяну суміш отримують безпосередньо в активній зоні (з наук.-попул. літ.).