реверанс

РЕВЕРА́НС, у, ч.

1. Присідання на праву ногу разом з шанобливим уклоном на знак привітання, подяки і т. ін.

Над'їхав князь, вийшов з авто .. Клавда глибоким реверансом відразу звернула його увагу на себе (Ірина Вільде).

2. перен. Перебільшений вираз улесливої шанобливості.

Аж відступився на хвилю Остап, що чекав від тебе хіба інтелігентських припрошувань і перепрошувань, аборигенських слізливих докорів і галантних моральних реверансів (С. Процюк).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реверанс — ревера́нс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. реверанс — -у, ч. 1》 Присідання на праву ногу разом із шанобливим уклоном на знак привітання, подяки і т. ін. 2》 перен. Перебільшений вираз шанобливості; розшаркування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реверанс — Уклін Словник чужослів Павло Штепа
  4. реверанс — ревера́нс (франц. reverence, букв. – повага) 1. Шанобливий уклін з присіданням. 2. Переносно – перебільшений вираз шанобливості; розшаркування. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. реверанс — ПРИСІДА́ННЯ, ПРИ́СЯДКА (у танці); РЕВЕРА́НС (з шанобливим уклоном або у танці). Юрій потягнувся, аж затріщали суглоби, зробив кілька присідань (П. Словник синонімів української мови
  6. реверанс — Ревера́нс, -су; -ра́нси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. реверанс — РЕВЕРА́НС, у, ч. Перев. у дореволюційному буржуазно-дворянському та міщанському побуті — присідання на праву ногу разом з шанобливим уклоном на знак привітання, подяки і т. ін. Над’їхав князь, вийшов з авто.. Словник української мови в 11 томах