1. Словник української мови у 20 томах

револьвер

РЕВОЛЬВЕ́Р, а, ч.

Багатозарядна барабанна нарізна вогнепальна зброя для ураження живих цілей.

Його револьвер має завжди вісім вільних куль (Ю. Яновський);

Щойно він хотів застрелитись, але не встиг – револьвер було в нього вибито з рук (О. Гончар);

* У порівн. Миня зробив страшні очі, кинув уперед руку з вистромленим, як револьвер, вказівним пальцем і сказав: – Пу! (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. револьвер — револьве́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. револьвер — -а, ч. Багатозарядна барабанна нарізна вогнепальна зброя для ураження живих цілей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. револьвер — див. пістолет, бравнінг, наган Словник чужослів Павло Штепа
  4. револьвер — револьве́р (англ. revolver, від лат. revolvo – обертаюсь) ручна вогнепальна зброя з магазином у вигляді барабана, що обертається. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. револьвер — Коротка ручна вогнепальна зброя для стрільби з близької відстані (до 50 м); калібр бл. 4-12 мм; магазин має форму барабана; р. відомі від XIX ст.; популярні типи: кольт, наган, сміт-вессон. Універсальний словник-енциклопедія
  6. револьвер — Револьве́р, -ра; -ве́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. револьвер — РЕВОЛЬВЕ́Р, а, ч. Багатозарядна барабанна нарізна вогнепальна зброя для ураження живих цілей. Його револьвер має завжди вісім вільних куль (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах