регенерувати

РЕГЕНЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док.

1. що, техн. Проводити регенерацію (у 1, 2 знач.) чого-небудь.

На одну тонну придатного литва необхідно 10–15 кубічних метрів технічної води та 0,6 тонни піску для стрижнів. Ці цифри наочно показують, що воду доцільно очищати, а пісок регенерувати – відновлювати й знову використовувати (з наук.-попул. літ.);

На місці споживання тверде паливо знову переводять у рідкий стан (регенерують) з допомогою преса (з газ.).

2. що, біол. Відновлювати утрачені або ушкоджені органи і тканини якого-небудь організму.

3. біол. Відроджуватися, відновлюватися внаслідок регенерації (у 3 знач.).

Їх [акул] дивовижна шкіра надзвичайно швидко регенерує, тобто відновлюється в місцях ушкоджень (з наук.-попул. літ.);

Нервові клітини, на відміну від інших клітин організму, не здатні розмножуватися, регенерувати, і загальна кількість їх, яка є на час народження, лишається незмінною протягом усього життя (з навч. літ.);

Волосся росте швидко: його клітини, що містяться біля коренів, цілком регенерують протягом доби (з наук.-попул. літ.);

Культури, що регенерують з фільтратів різних мікроорганізмів, часто не подібні до вихідних форм ні морфологічно, ні за біохімічними властивостями (з наук. літ.).