регламентувати
РЕГЛАМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., кого, що.
Примушувати кого-небудь дотримуватися певних правил, обмежень.
Хіба ж це нормально, що Ліні раз у раз стає соромно за батька, її дратує ота його впевненість у власній безгрішності, намаганні всіх на свій лад перевиховувати, регламентувати, кожному нав'язувати власні свої уявлення, звички, смаки (О. Гончар);
// Точно визначати, суворо встановлювати що-небудь.
Трудове законодавство регламентує працю жінок, підлітків щодо тривалості робочого дня, понаднормових робіт і праці в нічний час (з навч. літ.);
Законодавчим шляхом посаду лікаря в навчальних закладах регламентував Петро I тільки в 1721 р. (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- регламентувати — регламентува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- регламентувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Примушувати кого-небудь дотримуватися певних правил, обмежень. || Точно визначати, суворо встановлювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- регламентувати — РЕГЛАМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Примушувати кого-небудь дотримуватися певних правил, обмежень. Хіба ж це нормально, що Ліні раз у раз стає соромно за батька, її дратує ота його впевненість у власній безгрішності... Словник української мови в 11 томах
- регламентувати — рос. регламентировать виконувати встановлені правила, регламент. Eкономічна енциклопедія