реготнути
РЕГОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.
Однокр. до регота́ти.
– А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! – Андрущенко, не втримавшись, коротко реготнув під стіл, немов чимось вдавився (О. Гончар);
– Не до танців зараз, – під'юджувала Оксана. – Знайшов чим хвалитися... – А от і знайшов, – реготнув матрос (В. Кучер).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реготнути — реготну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- реготнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до реготати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реготнути — РЕГОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до регота́ти. — А то мислимо хіба: з тельбухами вилетів у трубу! — Андрущенко, не втримавшись, коротко реготнув під стіл, немов чимось вдавився (Гончар, І, 1959, 34); — Не до танців зараз, — під’юджувала Оксана. Словник української мови в 11 томах