1. Словник української мови у 20 томах

регресивний

РЕГРЕСИ́ВНИЙ, а, е.

1. Який веде до регресу (у 1 знач.); протилежне прогресивний.

Регресивне явище.

2. лінгв. Який впливає на попередній звук.

Якщо попередній звук впливає на наступний, то така асиміляція називається прогресивною, а якщо наступний впливає на попередній – регресивною (з наук. літ.);

Дисиміляція може бути регресивною й прогресивною. При регресивній дисиміляції впливаючим звуком є наступний, при прогресивній – попередній (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. регресивний — регреси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. регресивний — -а, -е. 1》 Який веде до регресу (у 1 знач.); такий, що перебуває в стані зворотного розвитку; прот. прогресивний. Регресивне явище. Регресивне оподаткування — система оподаткування доходів, за якої норма оподаткування зменшується із зростанням доходів. 2》 лінгв. Який впливає на попередній звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. регресивний — регреси́вний (від лат. regressus – зворотний рух) той, що йде назад у своєму розвитку; р. метаморфоз – перетворення, що призводить до спрощення форми й функції організму. Найчастіше спостерігається у паразитичних тварин. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. регресивний — РЕГРЕСИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який веде до регресу (у 1 знач.); протилежне прогресивний. Творчість українського радянського народу.. славить усе прогресивне, що йде проти всього регресивного, консервативного (Рильський, III, 1956, 151); Регресивне явище. Словник української мови в 11 томах