редагувати

РЕДАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

1. Перевіряти і виправляти або відповідно оформляти певний текст.

Найперше про біографію: привезу Вам її сама в січні, і будемо разом редагувати (Леся Українка);

З ранку до вечора він працював у себе за столом, читаючи, пишучи, правлячи коректи, редагуючи (В. Гжицький).

2. Бути керівником якого-небудь видання.

Новина: Лукич з нового року одмовляється редагувати “Зорю” (М. Коцюбинський);

Перед війною редагував [Юрій Збанацький] районну газету (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редагувати — редагува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. редагувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Перевіряти і виправляти або відповідно оформляти певний текст. 2》 Бути керівником якого-небудь видання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. редагувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док. Словник синонімів української мови
  4. редагувати — РЕДАГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. 1. Перевіряти і виправляти або відповідно оформляти певний текст. Найперше про біографію: привезу Вам її сама в січні, і будемо разом редагувати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах