редуктор
РЕДУ́КТОР, а, ч., спец.
1. Механізм зубчастої передачі, що зменшує швидкість обертання при передаванні руху від одного вала до іншого.
Редуктор передає рух до робочих органів комбайна, забезпечує зниження числа обертів, яких надає йому двигун, змінює напрямок обертання й дає можливість умикати й вимикати передачу до робочих органів (з наук. літ.);
Використовуючи спеціальний стенд, працівники лабораторії під максимальним навантаженням “обкатують” важільні затискачі різців, планетарні редуктори переміщення задніх бабок (з газ.).
2. Пристрій для зниження тиску рідини або газу, що протікають трубопроводом.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- редуктор — реду́ктор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- редуктор — [реидуктор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- редуктор — -а, ч., спец. 1》 Механізм зубчастої передачі, що зменшує швидкість обертання при передаванні руху від одного вала до іншого. 2》 Пристрій для зниження тиску рідини або газу, що подаються трубопроводом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- редуктор — Гайка, сповільнячка Словник чужослів Павло Штепа
- редуктор — реду́ктор (від лат. reductor – той, що відводить назад) 1. Механізм (зубчаста чи черв’ячна передача), який змінює величину швидкості обертання під час передавання руху від одного вала до іншого. 2. Пристрій, який зменшує тиск рідини чи газу у трубопроводі. Словник іншомовних слів Мельничука
- редуктор — Механізм для зміни швидкості обертання валу з одночасною зміною обертового моменту. Універсальний словник-енциклопедія
- редуктор — РЕДУ́КТОР, а, ч., спец. 1. Механізм зубчастої передачі, що зменшує швидкість обертання при передаванні руху від одного вала до іншого. Словник української мови в 11 томах