1. Словник української мови у 20 томах

редюїт

РЕДЮЇ́Т, у, ч., військ., іст.

Укріплений пункт усередині фортеці або польового укріплення, що споруджувався в XVI – на початку XX ст.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. редюїт — -у, ч., військ., заст. Укріплений пункт усередині фортеці чи польового укріплення – останній оплот гарнізону під час оборони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. редюїт — (франц. reduit, букв. – зменшений) укріплений пункт всередині фортеці або польового укріплення, який є останнім оплотом гарнізону під час оборони. Споруджувалися в 16 – на початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука