1. Словник української мови у 20 томах

резервіст

РЕЗЕРВІ́СТ, а, ч.

Військовослужбовець нижчого рангу, який перебуває в запасі.

Прусський король Фрідріх-Вільгельм IV наказав покликати в армію резервістів (Н. Рибак);

Лежали тут [біля мосту] впритул один біля одного, студбатівці й незнайомі, видно, кадровики та резервісти, обличчя під касками в них були сірі від світання (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. резервіст — резерві́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. резервіст — Запасник; п-к РЕЗЕРВНИЙ, запасний, д. припаснйй; резервовий. Словник синонімів Караванського
  3. резервіст — -а, ч. Військовослужбовець нижчого чину, який перебуває в запасі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. резервіст — резерві́ст (франц. reserviste) військовозобов’язаний, який перебуває в резерві. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. резервіст — Резерві́ст, -та; -ві́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. резервіст — РЕЗЕРВІ́СТ, а, ч. Військовослужбовець нижчого чину, який перебуває в запасі. Прусський король Фрідріх-Вільгельм IV наказав покликати в армію резервістів (Рибак, Помилка.. Словник української мови в 11 томах