рейковий

РЕ́ЙКОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до ре́йка 1.

Рейковий стик;

// Признач. для рейок.

Рейки з міцної корозостійкої сталі можуть служити в кілька раз довше, ніж із звичайної рейкової (з наук.-попул. літ.);

// Зробл. з рейок.

У центрі буде встановлена сорокаметрова башта з котлом, що обертається, її оточуватимуть 23 кільця рейкових шляхів (із журн.);

Рейкова колія;

// Здійснюваний за допомогою рейки.

Різновидом зубчастої передачі є рейкова. Вона служить для перетворення обертального руху в прямолінійний і навпаки (з навч. літ.).

2. Який рухається, пересувається по рейках (у 1 знач.).

Конвеєризація горизонтальних виробок, порівняно з рейковим транспортом, дає можливість зменшити чисельність робітників у 2–2,5 рази (з публіц. літ.);

Рейковий підіймач має дві цівкові рейки. Підіймаються рейки шестернями-зірочками, укріпленими на одному валу (з наук. літ.).