релігійно
РЕЛІГІ́ЙНО.
Присл. до релігі́йний.
Марту ввесь час поривало спитати, чи будуть молоді оформляти свій шлюб і релігійно, але вона соромилась. Надто вже була їй ця пара чужа! (В. Підмогильний);
Греція була тоді могутня держава, з найбільшою тоді в Європі культурою; релігійно поєднатися з такою Грецією було нам політично безумовно дуже вигідно. Так само вигідно було й грекам приєднати нас до своєї віри – ставши греко-християнською, Україна переставала нападати на греків, переставала бути в союзі проти них (І. Огієнко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me