релігійність
РЕЛІГІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Віра в бога.
Крайньою матеріалісткою, як ви це заявляєте, вона не бувала ніколи. На те не допустила б уже її релігійність (О. Кобилянська);
Романіст [Б. Лепкий] побачив національну самобутність українців у поєднанні аграрності й анархічності, що визначило основні риси їх вдачі: хазяйновитість, волелюбність, індивідуалізм, релігійність, доброту, хоробрість, завзятість тощо (з наук. літ.);
Син Андрій виховувався при дворі дядька-гетьмана. Ця любов до православної віри й глибока релігійність характеризували й самого Івана Мазепу (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- релігійність — релігі́йність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- релігійність — -ності, ж. Віра в Бога. Великий тлумачний словник сучасної мови
- релігійність — Побожність Словник чужослів Павло Штепа
- релігійність — РЕЛІГІЙНІСТЬ — поняття, що характеризує якісну і кількісну визначеність (ступінь, рівень, характер) суб'єктивного засвоєння релігійних ідей, цінностей, норм та їхній вплив на поведінку, життєдіяльність візуючих, релігійної спільноти. Філософський енциклопедичний словник
- релігійність — Релігі́йність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- релігійність — РЕЛІГІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Віра в бога. Матеріали вивчення релігійності свідчать, що серед віруючих переважну більшість становлять жінки (Нар. тв. та етн. Словник української мови в 11 томах