1. Словник української мови у 20 томах

ременяка

РЕМЕНЯ́КА, РЕМІНЯ́КА, и, ж., розм.

Збільш. до ре́мінь 1.

Позад возів на підтоках одв'язували мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці (І. Нечуй-Левицький);

Наперед протиснувся парубок у синіх галіфе, підперезаний широкою ременякою (П. Панч);

Він натягав на себе сорочку, підперізувався ремінякою та все шамкотів беззубим ротом (М. Чабанівський);

Два автоматні диски, що теліпалися на реміняці, били його по стегнах (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ременяка — ременя́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ременяка — див. пояс Словник синонімів Вусика
  3. ременяка — реміняка, -и, ж. Збільш. до ремінь 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ременяка — Ременя́ка, -ки, -ці; -ня́ки, -ня́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ременяка — РЕМЕНЯ́КА, РЕМІНЯ́КА, и, ж. Збільш, до ре́мінь 1. Позад возів на підтоках одв’язували мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах