ренета

РЕНЕ́ТА, и, ж., розм.

Те саме, що рене́т.

Вона підійшла до столу, де стояла тарілка з яблуками, вибрала собі запашну ренету (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ренета — рене́та 1 іменник жіночого роду сорт рене́та 2 іменник жіночого роду окремий плід розм. Орфографічний словник української мови
  2. ренета — -и, ж., розм. Те саме, що ренет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ренета — Рене́та, -ти, -ті; -не́ти, -не́т (яблука) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ренета — РЕНЕ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що рене́т. Вона підійшла до столу, де стояла тарілка з яблуками, вибрала собі запашну ренету (Донч., Дочка, 1950, 210). Словник української мови в 11 томах