ренета
РЕНЕ́ТА, и, ж., розм.
Те саме, що рене́т.
Вона підійшла до столу, де стояла тарілка з яблуками, вибрала собі запашну ренету (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ренета — рене́та 1 іменник жіночого роду сорт рене́та 2 іменник жіночого роду окремий плід розм. Орфографічний словник української мови
- ренета — -и, ж., розм. Те саме, що ренет. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ренета — Рене́та, -ти, -ті; -не́ти, -не́т (яблука) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ренета — РЕНЕ́ТА, и, ж., розм. Те саме, що рене́т. Вона підійшла до столу, де стояла тарілка з яблуками, вибрала собі запашну ренету (Донч., Дочка, 1950, 210). Словник української мови в 11 томах