1. Словник української мови у 20 томах

рентгеноскопія

РЕНТГЕНОСКОПІ́Я, ї, ж.

1. Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання.

[Лікар:] Рентгеноскопія виявила у вас виразку шлунка в дуже тяжкій формі (Л. Дмитерко).

2. Просвічування рентгенівським промінням металевих виробів для виявлення їх внутрішніх дефектів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рентгеноскопія — рентгеноскопі́я 1 іменник жіночого роду метод рентгеноскопі́я 2 іменник жіночого роду процедура Орфографічний словник української мови
  2. рентгеноскопія — -ї, ж. 1》 Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання. 2》 Просвічування рентгенівським промінням металевих виробів для виявлення їх внутрішніх дефектів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рентгеноскопія — рентгеноскопі́я (від рентгено... і ...скопія) 1. Один із методів рентгенодіагностики. Полягає в просвічуванні частин тіла людини й тварин рентгенівським промінням; вивчення тіні, що її одержують при цьому на рентгенівському екрані. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. рентгеноскопія — РЕНТГЕНОСКОПІ́Я, ї, ж. 1. Просвічування органа або частини тіла людини чи тварини рентгенівським промінням з метою виявлення їх захворювання. [Лікар:] Рентгеноскопія виявила у вас виразку шлунка в дуже тяжкій формі (Дмит., Драм. тв., 1958, 124). Словник української мови в 11 томах