1. Словник української мови у 20 томах

реобаза

РЕОБА́ЗА, и, ж., біол.

Найменша сила постійного електричного струму, що викликає збудження в живих тканинах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реобаза — реоба́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. реобаза — -и, ж. Мінімальна сила постійного електричного струму, що здатна викликати збудження нерва чи м'яза при тривалій його дії. Великий тлумачний словник сучасної мови