репер
РЕПЕР.
РЕПЕ́Р, а, ч., геод.
1. Закріплений на місцевості знак у вигляді стовпчика, рейки і т. ін., що позначає висоту над рівнем моря, визначену нівелюванням.
Зліз [Синявін] на невеличкий припічок на скелі, де стояв репер (Іван Ле);
На старому кукурудзищі навколо репера – пакільця, що визначає центр стовбура майбутньої шахти, – стояли слюсарі-монтажники (М. Рудь).
2. військ. Допоміжна точка, за допомогою якої здійснюється пристрілювання гармат з подальшим перенесенням вогню на ціль.
3. мат. Cукупність лінійно незалежних векторів лінійного простору, взятих у певному порядку і відкладених із спільного початку; те саме що базис у 5 знач.
РЕ́ПЕР, а, ч., муз.
Виконавець репу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- репер — ре́пер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- репер — I реп`ер-а, ч. 1》 Знак, позначка. 2》 геод. Закріплений на місцевості знак у вигляді стовпчика, рейки і т. ін., що позначає висоту над рівнем моря, визначену нівелюванням. 3》 Допоміжна точка з певними координатами. || військ. Великий тлумачний словник сучасної мови
- репер — репе́р (від франц. repere – мітка, карб, позначка) 1. Закріплений на місцевості геодезичний знак, що вказує висоту даної точки земної поверхні. Р. визначається нівелюванням. 2. В артилерії – пункт на місцевості або в повітрі, за яким провадиться пристрілювання. Словник іншомовних слів Мельничука
- репер — Металевий знак; позначає точку земної поверхні, висота якої над рівнем моря визначається нівелюванням. Універсальний словник-енциклопедія
- репер — РЕПЕ́Р, а, ч., геод. 1. Закріплений на місцевості знак у вигляді стовпчика, рейки і т. ін., що позначає висоту над рівнем моря, визначену нівелюванням. Словник української мови в 11 томах