1. Словник української мови у 20 томах

реплікація

РЕПЛІКА́ЦІЯ, ї, ж., біол.

Дія за знач. реплікува́ти.

Металокомплекси беруть участь у процесах реплікації ДНК (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реплікація — репліка́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. реплікація — -ї, ж. 1》 біол. Подвоєння молекул ДНК; лежить в основі редуплікації (у 2 знач.). 2》 Термін, що його зазвичай використовують в обговореннях експериментальної методології: а) другий експеримент, який відтворює більш ранні дослідження... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реплікація — репліка́ція (англ. replication – копіювання, від лат. replicatio – відбиття) подвоєння молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК). Лежить в основі редуплікації хромосом. Інша назва – редуплікація ДНК. Словник іншомовних слів Мельничука