респіратор
РЕСПІРА́ТОР, а, ч.
Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін.
Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов'язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (з навч. літ.);
Десь дістав [Павло] нового синього комбінезона, захисні сині окуляри і від куряви на груди повісив респіратора (В. Кучер);
Вона відступилася на два кроки, сіла в фотель і зняла марлевий респіратор (Ю. Смолич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- респіратор — респіра́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- респіратор — -а, ч., спец. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Ізолювальний регенеративний респіратор — автономний дихальний апарат, в якому видихуване повітря регенерується, після чого повторно використовується для дихання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- респіратор — респіра́тор (від лат. respiro – дихаю) прилад для захисту органів дихання, зору й слуху від дії шкідливого пилу фільтрацією вдихуваного повітря. Словник іншомовних слів Мельничука
- респіратор — Респіра́тор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- респіратор — РЕСПІРА́ТОР, а, ч., спец. Прилад для індивідуального захисту органів дихання від пилу, отруйних випаровувань, газів і т. ін. Працювати в отрутосховищі слід у халатах, респіраторах або марлевих пов’язках, рукавицях та пилонепроникних окулярах (Шкідн. Словник української мови в 11 томах