1. Словник української мови у 20 томах

ретируватися

РЕТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док.

1. заст. Відступати під час бойових дій.

Він [російський корпус] з такою рішучістю і силою натиснув на неприятеля, що французи змушені були ретируватись (П. Кочура).

2. розм., жарт. Виходити звідкись, залишати попереднє місце.

Вкрай спантеличений Шерстеневич відкланявся і, розмахуючи порожньою пляшкою, ретирувався. Бальзак полегшено зітхнув (Н. Рибак);

[Живоглядов:] Надало мені приїхати на цю вечірку. Краще буде, коли я звідсіль ретируюсь (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ретируватися — ретирува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду відступати, відходити звідкись розм., жарт. Орфографічний словник української мови
  2. ретируватися — див. тікати Словник синонімів Вусика
  3. ретируватися — -уюся, -уєшся, недок. і док. 1》 заст. Відступати під час бойових дій. 2》 розм., жарт. Виходити звідкись, залишати попереднє місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ретируватися — Відступати, відступити, повідступати, піти, виходити, вийти, повиходити, відходити, відійти, повідходити Словник чужослів Павло Штепа
  5. ретируватися — ретирува́тися (франц. se retirer) відступати, зникати. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ретируватися — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. ретируватися — Рети́руватися, -руюєя, -руєшся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ретируватися — РЕТИРУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. заст. Відступати під час бойових дій. Він [російський корпус] з такою рішучістю і силою натиснув на неприятеля, що французи змушені були ретируватись (Кочура, Зол. грамота, 1960, 193). 2. розм., жарт. Словник української мови в 11 томах
  9. ретируватися — рос. ретироваться (фр. se retirer) — відступати, здаватися, уникати. Eкономічна енциклопедія