ретязьок
РЕТЯЗЬО́К, зька́, ч., заст.
Зменш. до ре́тязь.
Чабан гнеться за шапкою, і від його почорнілого шитого пояса, погойдуючись на ретязькові, самотньо відділяється ріжок з добрим дьогтем (М. Стельмах);
За ним [начальником гестапо] увійшов, ведучи на ретязку здорового собаку, огрядний рижий Роберт, його перекладач (А. Хижняк);
* Образно. Крізь віти груші де-не-де просвічує тоненький ретязьок місяця (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ретязьок — ретязьо́к іменник чоловічого роду ланцюжок рідко Орфографічний словник української мови
- ретязьок — -зька, рідко ретязок, -зка, ч., заст. Зменш. до ретязь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ретязьок — РЕТЯЗЬО́К, зька́, рідко РЕТЯЗО́К, зка́, ч., заст. Зменш. до ре́тязь. Чабан гнеться за шапкою, і від його почорнілого шитого пояса, погойдуючись на ретязькові, самотньо відділяється ріжок з добрим дьогтем (Стельмах, І, 1962, 44)... Словник української мови в 11 томах