рецептивний
РЕЦЕПТИ́ВНИЙ, а, е, спец.
Прикм. до реце́пція.
Становлення літературної особистості як літературного факту відбиває специфіку рецептивного механізму певної епохи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рецептивний — рецепти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- рецептивний — -а, -е: Рецептивні поля — те саме, що рефлексогенні зони. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рецептивний — Сприймальний Словник чужослів Павло Штепа