1. Словник української мови у 20 томах

речовинний

РЕЧОВИ́ННИЙ, а, е.

Стос. до речовини.

Речовинний склад глибших шарів Землі виявляють за допомогою різних порівняльних даних і, зокрема, за аналогією з складом метеоритів (з наук.-попул. літ.);

// Представлений речовиною; фізичний.

Речовинні і антиречовинні частинки при взаємодії анігілюють [перетворюються], тобто, знищуючись, народжують інші частинки речовини та світла (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. речовинний — речови́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. речовинний — [реичовин:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  3. речовинний — -а, -е, фіз. Стос. до речовини. || Представлений речовиною; фізичний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. речовинний — Речови́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. речовинний — РЕЧОВИ́ННИЙ, а, е, фіз. Стос. до речовини. Речовинний склад глибших шарів Землі виявляють за допомогою різних порівняльних даних і, зокрема, за аналогією з складом метеоритів (Наука.., 1, 1957, 24); // Представлений речовиною; фізичний. Словник української мови в 11 томах