1. Словник української мови у 20 томах

реєстрація

РЕЄСТРА́ЦІЯ, ї, ж.

Дія за знач. реєструва́ти.

– Чи це вже ми, Вутанько, такі благородні з тобою стали? – пожартував Цимбал, вступаючи у велику з колонами залу, де йшла реєстрація прибулих (О. Гончар);

В останнє десятиріччя створена широка сітка станцій реєстрації космічних променів, що охоплює всю земну кулю (з наук.-попул. літ.).

(1) Реєстра́ція шлю́бу – юридичне оформлення шлюбу.

Реєстрація шлюбу .. встановлена як в інтересах державних і громадських, так і з метою охорони особистих і майнових прав та інтересів подружжя (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реєстрація — реєстра́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. реєстрація — -ї, ж. Дія за знач. реєструвати. Біржова реєстрація — умова обов'язкової реєстрації компанії на біржі, перш ніж її буде допущено до здійснення біржових операцій з цінними паперами. Реєстрація шлюбу — юридичне оформлення вступу до шлюбу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реєстрація — реєстра́ція (від реєстр) 1. Взяття на облік, внесення до списку або книги якихось даних, записів про певні факти. 2. Фіксація вимірювань, змін, що відбуваються під час дослідів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. реєстрація — Реєстра́ція, -ції, -цією; -ції, -цій Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. реєстрація — РЕЄСТРА́ЦІЯ, ї, ж. Дія за знач. реєструва́ти. — Чи це вже ми, Вутанько, такі благородні з тобою стали? — пожартував Цимбал, вступаючи у велику з колонами залу, де йшла реєстрація прибулих (Гончар, II, 1959, 176)... Словник української мови в 11 томах
  6. реєстрація — рос. регистрация 1. Запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку і надання їм статусу офіційно визнаних актів (Р. народження, Р. одруження тощо). 2. Занесення у список, в книгу обліку. Eкономічна енциклопедія