реєструвати

РЕЄСТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.

1. Вносити кого-, що-небудь у список, книгу для запису справ, документів, майна, земельних володінь і т. ін. з метою обліку або надання йому законної чинності.

Князь Януш неохоче прибув з Волині і почав реєструвати посполитих, покликаних князівською міліцією (Іван Ле);

Іов Борецький сів за стіл і розгорнув нову книжку в сап'яновій оправі – реєструвати учнів (З. Тулуб);

Дорош знову вийшов у ту саму кімнату, де його реєстрували, і молоденький командир-піхотинець провів його через коридор до кабінету військкома (Григорій Тютюнник).

2. Фіксувати, перев. за допомогою приладів, яке-небудь явище, спостереження, якийсь факт.

Залунало чітке клацання механічних лічильників, що стали реєструвати атомну катастрофу – руйнування атомного ядра (Н. Рибак);

Сучасні радіолокатори реєструють метеорний слід у перші ж секунди його утворення, незалежно від погоди або часу доби (з наук.-попул. літ.);

Електронні машини стежать за небесними світилами, реєструють усі параметри руху небесних тіл (з наук. літ.);

// Автоматично записувати значення вимірюваної величини, що змінюється в часі.

На борту автоматичної міжпланетної станції встановлено наукову апаратуру. Вона реєструє різні дані для вивчення космічного випромінювання (з наук.-попул. літ.).

(1) Реєструва́ти / зареєструва́ти шлюб – юридично оформляти шлюб.

– А в Чехословаччині не реєструють шлюбу, якщо молоді не посадили принаймні по п'ять деревин (М. Чабанівський);

У Вязьмі .. ми й зареєстрували свій шлюб (М. Руденко);

Він поспішав зареєструвати шлюб, та я ще не мала паспорта (В. Шкляр).