ригувати

РИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко.

Метатися з ревом (про рогату худобу).

Скотина ригує, як побачить свіжу кров (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ригувати — ригува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. ригувати — -ую, -уєш, недок., розм., рідко. 1》 Метатися з ревом (про рогату худобу). 2》 Погано писати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ригувати — РИГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко, 1. Метатися з ревом (про рогату худобу). Скотина ригує, як побачить свіжу кров (Сл. Гр.). 2. Погано писати. [Xрапко:] Горе мені, що нема нівідки підмоги. Дунька — ще гірше від мене ригує — дряпа, як курка лапою (Мирний, V, 1955, 121). Словник української мови в 11 томах
  4. ригувати — Ригувати, -гую, -єш гл. О рогатомь скотѣ: метаться, бѣсноваться съ ревомъ. Скотина ригує, як побачить свіжу кров. Ромен. у. Словник української мови Грінченка