1. Словник української мови у 20 томах

риночка

РИ́НОЧКА, и, ж., розм.

Зменш. до ри́нка.

– Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (А. Головко);

Хлоп'я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риночка — ри́ночка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ри́ночки розм. Орфографічний словник української мови
  2. риночка — -и, ж. Зменш. до ринка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. риночка — РИ́НОЧКА, и, ж. Зменш. до ри́нка. — Та хоч би ж олією помастив [хліб], он у миснику в риночці (Головко, II, 1957, 87); Хлоп’я підіймає голову до вікна, тут, на підвіконні, в старих риночках стоять калачики (Стельмах, II, 1962, 124). Словник української мови в 11 томах
  4. риночка — Ри́ночка, -ки ж. ум. отъ ринка. Словник української мови Грінченка