1. Словник української мови у 20 томах

ристю

РИ́СТЮ, присл., прост.

Риссю (у 1 знач.).

Відокремився чималий загін кінноти і ристю почав іти до ліска (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ристю — ри́стю прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. ристю — присл., заст. Риссю (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ристю — РИ́СТЮ, присл., заст. Риссю (у 1 знач.). Відокремився чималий загін кінноти і ристю почав іти до ліска (Собко, Любов, 1935, 59). Словник української мови в 11 томах
  4. ристю — Ристю нар. Рысью. см. ристь. Словник української мови Грінченка