ритмізований
РИТМІЗО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ритмізува́ти.
Поряд з яскравим народним гумором звучить [у п'єсі Корнійчука] на повний голос урочиста, майже музично ритмізована, близька до народних дум і історичних пісень мова Хмельницького (з навч. літ.);
Речитатив супроводять здебільшого довгі або короткі акорди, а часом і виразні, відповідно ритмізовані фрази та мотиви в оркестрі (з навч. літ.);
// у знач. прикм.
Бездоганність ритмізованої мови, складні і прозорі воднораз речення, дзвінка рима в урочистій оді – все це так полюбляв літній ритор (Іван Ле);
“Поемі про петлю” автор [О. Гаврилюк] надав форми ритмізованої прози, не розбиваючи її на віршовані рядки (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ритмізований — ритмізо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ритмізований — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до ритмізувати. || ритмізовано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ритмізований — РИТМІЗО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до ритмізува́ти. Поряд з яскравим народним гумором звучить [у п’єсі Корнійчука] на повний голос урочиста, майже музично ритмізована, близька до народних дум і історичних пісень мова Хмельницького (Іст. укр. Словник української мови в 11 томах