ритмічний

РИТМІ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до ритміки (у 1 знач.).

Думаю, я не помилюсь, коли скажу, що такого метричного, ритмічного і строфічного багатства, як у Лермонтова, не було ні у кого з російських поетів XIX століття (М. Рильський).

2. Який підпорядкований ритму, відбувається в ритмі; безперебійний.

Бездумні роси на траві поблідлій Живуть життям ритмічним і легким (М. Рильський);

Спинилася [Флора Германівна] коло Майки в головах і кілька хвилин стояла нерухомо, прислухаючись до її ритмічного дихання (Г. Коцюба);

Там, де дбають про поліпшення організації праці, про ритмічну, злагоджену роботу, де забезпечують безперебійне матеріально-технічне постачання, там при зменшеному робочому дні виробіток значно зростає (з публіц. літ.);

// Який повторюється через рівні проміжки часу; рівномірний.

Чи то ві сні, чи наяві [наяву] він чув якийсь незвичайний шелест, щось немов легкий, ритмічний, хрипливий посвист (І. Франко);

Монотонний, ритмічний гомін хвиль перейшов у бухання (М. Коцюбинський);

Сиділа [Катря] поникло і стиха хиталась постаттю із сторони в сторону, неначе в такт ритмічному стукотові вагонних коліс на стиках рейок (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ритмічний — ритмі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ритмічний — Розмірений, рівномірний, (пульс) безперебійний; пор. РЕГУЛЯРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ритмічний — [риетм’ічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. ритмічний — -а, -е. 1》 Стос. до ритміки (у 1 знач.). Ритмічна група лінгв. — група слів у реченні, які об'єднані логічним наголосом і виражають єдине смислове ціле. 2》 Який підпорядкований ритму, відбувається у ритмі; безперебійний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ритмічний — ритмі́чний (грец. ρυθμικός – розмірений) той, що додержує ритму. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ритмічний — РИТМІ́ЧНИЙ (який здійснюється в певному ритмі, темпі), РОЗМІ́РЕНИЙ, РОЗМІ́РНИЙ розм., РОЗМІ́РЯНИЙ розм., МІ́РНИЙ розм.; РІВНОМІ́РНИЙ, ПОМІ́РНИЙ (про звуки). Словник синонімів української мови
  7. ритмічний — Ритмі́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ритмічний — РИТМІ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до ритміки 1. Думаю, я не помилюсь, коли скажу, що такого метричного, ритмічного і строфічного багатства, як у Лєрмонтова, не було ні у кого з російських поетів XIX століття (Рильський, III, 1956, 207). Ритмі́чна гру́па, лінгв. Словник української мови в 11 томах