1. Словник української мови у 20 томах

риторський

РИ́ТОРСЬКИЙ, а, е, заст.

Стос. до риторства й ритора.

Один з політичних діячів Боспору Сопей у IV ст. до н. е. послав до Афін свого сина, який вчився в риторській школі Ісократа, куди, за словами цього самого ритора, з'їжджалися юнаки з Сицилії й Понту (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. риторський — ри́торський прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. риторський — -а, -е, заст. Стос. до риторства і ритора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. риторський — РИ́ТОРСЬКИЙ, а, е, заст. Стос. до риторства і ритора. Словник української мови в 11 томах