1. Словник української мови у 20 томах

рифт

РИФТ, у, ч., геогр.

Стрімко опущені ділянки земної кори, що простягаються до кількох тисяч кілометрів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рифт — -у, ч. Западина, що утворюється при опусканні ділянки земної кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рифт — (англ. rift, букв. – розрив) круто опущені ділянки земної кори; великі грабени. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. рифт — Вузький, довгий (вiд кiлькасот до кiлькох тис. км) i дуже глибокий тектонiчний рів, обмежений скидами, що сягають нижче земної кори; вiдзначається дуже iнтенсивною вулканiчністю i сейсмоактивнiстю; р. поширений на континентах (р. континентальний, напр. Універсальний словник-енциклопедія