рихлення
РИ́ХЛЕННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. рихли́ти.
В умовах півдня республіки кукурудза не може добре родити, якщо не проводити її глибоке рихлення (з газ.);
Перший випуск [атласу] містить карти поширення різних типів знарядь оранки й рихлення, способів і знарядь збирання хліба, молотьбий віяння, сільськогосподарських споруд (сушилень, клунь, млинів) (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me