роботуха

РОБОТУ́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко.

Те саме, що роботя́га.

А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роботуха — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  2. роботуха — -и, ж., діал., розм. Працьовита жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. роботуха — РОБОТУ́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що роботя́га. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
  4. роботуха — Роботуха, -хи ж. Работница трудолюбивая. А й до діла роботуха, і до хлопців щебетуха. Мил. 110. Словник української мови Грінченка