роговина
РОГОВИ́НА, и, ж.
Рогова речовина.
Чому крізь тонку роговину просвічує промінь, А рідина не проходить? (М. Зеров);
Він кинув у шухляду вороний шматок сталі з різьбленою роговиною на короткій ручці і безсило схилився просто на одкриту шухляду (Г. Епік).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- роговина — рогови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- роговина — -и, ж. Рогова речовина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- роговина — РОГОВИ́НА, и, ж. Рогова речовина. Чому крізь тонку роговину просвічує промінь, А рідина не проходить? (Зеров, Вибр., 1966, 169); Він кинув у шухляду вороний шматок сталі з різьбленою роговиною на короткій ручці і безсило схилився просто на одкриту шухляду (Епік, Тв., 1958, 201). Словник української мови в 11 томах