родзинки
РОДЗИ́НКИ, нок, мн. (одн. родзи́нка, и, ж.).
1. Сушені ягоди винограду.
А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок – Всього мені понадає І на руках носить (Т. Шевченко);
Його сріблясто чистий плов ледь-ледь парував на стяблі, шматки баранини спритно приховані рисом, усіяним золотистими родзинками (Іван Ле);
* У порівн. Темні очиці Амврозія Яківчука, втичені в пухке, біло-жовтаве обличчя, наче родзинки в тісто, прибирають вологого вигляду (Ірина Вільде).
2. перен. Те, що надає кому-, чому-небудь виняткової особливості, оригінальності.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родзинки — -нок, мн. Сушені ягоди винограду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родзинки — Сушені на сонці або в сушарнях плоди різних сортів і видів винограду, що використовуються у кондитерській промисловості та для виробництва вин. Універсальний словник-енциклопедія
- родзинки — Родзи́нки, -нок, -нкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- родзинки — РОДЗИ́НКИ, нок, мн. Сушені ягоди винограду. А гетьманша, було, вийде Та й кликне в будинок, Он де клуня. А там мені І фіг і родзинок — Всього мені понадає І на руках носить (Шевч. Словник української мови в 11 томах
- родзинки — Родзинки, -нок ж. мн. Изюмъ. Мкр. Н. 31. Св. Л. 184. Каплоуху хоч родзинками годуй, а все буде каплоуха. Ном. № 2832. ум. родзи́ночки. Словник української мови Грінченка