родовище
РОДО́ВИЩЕ, а, с.
Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості.
Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (М. Стельмах);
– Наше завдання не тільки відшукати родовища золота, але й описати ті глухі закутки сахалінської тайги (О. Донченко);
* Образно. Невичерпні родовища народної пісні.
△ Відкри́та розро́бка родо́вищ див. розро́бка;
(1) Гідротерма́льні родо́вища, геол. – поклади корисних копалин, що утворюються з осадків гарячих (гідротермальних) водних (гідротермальних) розчинів, які циркулюють у надрах Землі.
З гідротермальних родовищ добувають кольорові, рідкісні, благородні й радіоактивні метали, коштовне каміння тощо (з наук. літ.);
(2) Гіпотерма́льні родо́вища, геол. – поклади корисних копалин, що утворилися з гарячих мінеральних розчинів у надрах Землі на глибині до 10 км при температурі понад 300ºC;
(3) Епітерма́льні родо́вища, геол. – поклади корисних копалин, відкладені з гарячих мінеральних розчинів; Підзе́мна розро́бка родо́вищ див. розро́бка.
Значення в інших словниках
- родовище — родо́вище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- родовище — (руд) поклади, жм. зложище, (золота) розсипище, розсипи. Словник синонімів Караванського
- родовище — -а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родовище — РОДО́ВИЩЕ (скупчення корисних копалин), ПО́КЛАД перев. мн., ЗЛО́ЖИЩЕ розм. Із рюкзака гранчасту скалку сизу бере геолога рука: — Це, знаєте, залізо. Знайшли родовище (І. Гончаренко); — Ми вивчали Синє море з погляду геологічного. Словник синонімів української мови
- родовище — РОДО́ВИЩЕ, а, с., яке, чого. Природне скупчення корисних копалин у будь-якій ділянці земної кори у величезній кількості. Обрисувались лінії дивовижних озер, коронами спалахували діамантові родовища (Стельмах, Хліб.. Словник української мови в 11 томах