розбещеність
РОЗБЕ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до розбе́щений 2, 3.
Вся складність становища Тасі була в тому, що вона всією душею ненавиділа розбещеність і нечесність (Л. Дмитерко);
Із забуття моральності, нехтування нею беруть початок бездуховність, розбещеність, безглуздя, жорстокіть (з газ.);
Обличчя [у нього] занадто молоде, але насуплене; вираз пихи й розбещеності (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбещеність — розбе́щеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розбещеність — -ності, ж. Абстр. ім. до розбещений 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбещеність — РОЗБЕ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до розбе́щений 2, 3. Партія.. суворо карає тих комуністів, які допускають розбещеність, пияцтво та інші негідні вчинки (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах