розбинтовувати
РОЗБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що.
Знімати бинти, пов'язки з кого-, чого-небудь.
Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбинтовувати — розбинто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбинтовувати — -ую, -уєш, недок., розбинтувати, -ую, -уєш, док., перех. Знімати бинти, пов'язки з кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розбинтовувати — РОЗБИНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБИНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Знімати бинти, пов’язки з кого-, чого-небудь. Вона спиртом із слоїка помила руки і зразу ж підступила до нього, відкотила розрізаний рукав гімнастьорки і стала розбинтовувати руку (Головко, II, 1957, 638). Словник української мови в 11 томах