1. Словник української мови у 20 томах

розблискуватися

РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок.

Блищати, сяяти, світитися.

На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (І. Франко);

Золоті куполи [Києва] .. яскраво розблискувались в надвечірньому сонці (О. Гончар);

Сонце яріло на крутих снігах, розблискувалося прозорим золотом на дивних бурульках (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розблискуватися — розбли́скуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розблискуватися — -ується, недок. Блищати, сяяти, світитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розблискуватися — БЛИ́СКАТИ (про джерело світла або предмет, на якому відбивається світло, — раз у раз яскраво блищати, світитися переливчастим світлом), МИГА́ТИ, БЛИ́КАТИ діал., ВИБЛИ́СКУВАТИ підсил., БЛИСКОТІ́ТИ (БЛИСКОТА́ТИ) підсил., РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  4. розблискуватися — РОЗБЛИ́СКУВАТИСЯ, ується, недок. Блищати, сяяти, світитися. На землі, на широкій надстрийській рівнині, почали розблискуватись якісь світила (Фр., VI, 1951, 57); Золоті куполи [Києва].. Словник української мови в 11 томах