1. Словник української мови у 20 томах

розбрататися

РОЗБРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь.

– Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! – крикнув досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (А. Крушельницький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбрататися — розбрата́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розбрататися — -аюся, -аєшся, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбрататися — ПОСВАРИ́ТИСЯ (вступити в сварку, в суперечку з кимсь), РОЗСВАРИ́ТИСЯ розм., ПОСЕ́РДИТИСЯ розм., ПОГНІ́ВАТИСЯ розм., ПОГРИ́МАТИСЯ розм., ПОГРИ́ЗТИСЯ розм., ПОЇ́СТИСЯ розм., ПОГИ́РКАТИСЯ розм., ПОЛА́ЯТИСЯ розм., ОБЛА́ЯТИСЯ розм. рідше, ПОРІЗНИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  4. розбрататися — РОЗБРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Перервати, припинити дружбу, посваритися з ким-небудь. — Глядіть, Танасію, аби ми не розбраталися! Майтеся гаразд! — крикнув досадливо і приспішив звідси, ніби втікав від своїх слів і своїх думок (Круш., Буденний хліб.., 1960, 222). Словник української мови в 11 томах