розбрунькувати
РОЗБРУНЬКУВА́ТИ, у́є, рідко.
Док. до розбрунько́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбрунькувати — розбрунькува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- розбрунькувати — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм. Словник синонімів української мови