1. Словник української мови у 20 томах

розбурхати

РОЗБУ́РХАТИ див. розбу́рхувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбурхати — розбу́рхати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбурхати — див. розбурхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбурхати — ХВИЛЮВА́ТИ (виводити когось з душевної рівноваги, виклика́ти тривогу, робити неспокійним), НЕПОКО́ЇТИ, ТРИВО́ЖИТИ, ТУРБУВА́ТИ, РОЗТРИВО́ЖУВАТИ, БЕНТЕ́ЖИТИ, ЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗБЕНТЕ́ЖУВАТИ, РОЗ'ЯТРЮВАТИ, БУНТУВА́ТИ, РОЗБУ́РХУВАТИ, ПОРУ́ШУВАТИ, ЗАЧІПА́ТИ... Словник синонімів української мови
  4. розбурхати — РОЗБУ́РХАТИ див. розбу́рхувати. Словник української мови в 11 томах